Під час операції видаляють піднебінні мигдалики — парні утворення лімфоїдної тканини, розташовані в глотці. У побуті їх часто називають гландами, тому видалення піднебінних мигдаликів і видалення гланд зазвичай означають одне й те саме втручання.

При повному видаленні тканину мигдалика видаляють цілком. Це відрізняє операцію від тонзилотомії, під час якої видаляють лише частину тканини.

Операцію розглядають не за одним симптомом, а з урахуванням перебігу захворювання, частоти загострень, наявності ускладнень і стану піднебінних мигдаликів. Показання до видалення мигдаликів визначає ЛОР-лікар після огляду та обстеження.

Хірургічне лікування може обговорюватися в таких ситуаціях:

• повторні або тяжкі епізоди запалення мигдаликів;
• певні варіанти хронічного тонзиліту;
• повторні паратонзилярні ускладнення;
• виражене збільшення мигдаликів, яке ускладнює ковтання або дихання;
• інші клінічні ситуації, коли збереження мигдаликів лікар вважає недоцільним.

Сам по собі діагноз хронічного тонзиліту не означає, що операція є обов’язковою. Рішення приймають індивідуально з урахуванням клінічної картини та результатів обстеження.

Тонзилектомія у дорослих і дітей

Операцію можуть проводити як дорослим, так і дітям, однак показання, обсяг втручання та підхід можуть відрізнятися. Тонзилектомія у дорослих і видалення мигдаликів у дітей потребують попередньої оцінки ЛОР-лікаря. Для дитини необхідність хірургічного втручання також визначають після обстеження та підтвердження показань.

Перед втручанням лікар оцінює загальний стан пацієнта, наявність протипоказань і результати передопераційного обстеження. У деяких ситуаціях операцію можуть тимчасово відкласти, наприклад при гострих захворюваннях або інших станах, що потребують додаткової оцінки.

Якщо виявлено фактори, які можуть вплинути на можливість проведення операції або анестезії, подальшу тактику визначають індивідуально після обстеження.

Підготовка до тонзилектомії починається з консультації ЛОР-лікаря та підтвердження показань. Лікар уточнює скарги й анамнез, оцінює стан мигдаликів, враховує хронічні захворювання, алергічні реакції та препарати, які приймає пацієнт.

Перед втручанням призначають передопераційне обстеження. Його обсяг визначають індивідуально з урахуванням стану пацієнта та особливостей запланованої анестезії. Аналізи перед тонзилектомією також призначає лікар, тому універсального обов’язкового переліку для всіх пацієнтів немає.

Перед операцією важливо повідомити лікаря про всі препарати, які приймаються регулярно, та виконати рекомендації щодо підготовки до анестезії й втручання. Самостійно скасовувати препарати або змінювати схему їх прийому не слід.

Операцію проводять із застосуванням анестезії. Доступ до піднебінних мигдаликів здійснюється через ротову порожнину, без зовнішніх розрізів. Під час втручання хірург видаляє тканину мигдаликів і контролює кровотечу, після чого пацієнт залишається під медичним наглядом.

Техніка втручання може відрізнятися залежно від обраного методу та клінічної ситуації. Тому тривалість операції також не є однаковою для всіх пацієнтів.

Операцію можуть виконувати різними технічними способами. До основних методів видалення мигдаликів належать класична хірургічна техніка, лазерний вплив, кобляція або холодна плазма, а також радіохвильові та електрохірургічні технології.

Відмінності між методами пов’язані насамперед із тим, яким інструментом або видом енергії хірург відокремлює тканину мигдалика та виконує гемостаз — зупинку кровотечі. Сама назва технології не визначає, який варіант підходить конкретному пацієнту.

Як обирають метод

Вибір техніки залежить від клінічної ситуації, віку пацієнта, стану мигдаликів, особливостей захворювання та завдань операції. Відповідний варіант визначає лікар після оцінки показань.

Лазерна тонзилектомія, кобляційна тонзилектомія, холодноплазмова тонзилектомія або радіохвильова тонзилектомія не є універсально найкращими способами для всіх пацієнтів. Обирати метод лише за назвою технології з реклами або пошукової видачі не слід.

Відновлення після видалення мигдаликів відбувається поступово. У післяопераційний період можливі біль у горлі, дискомфорт і неприємні відчуття під час ковтання. Їх вираженість, як і швидкість загоєння, у різних пацієнтів може відрізнятися.

Після втручання важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, підтримувати достатній питний режим і дотримуватися щадного режиму. Не слід орієнтуватися на єдиний строк повного відновлення: він залежить від індивідуальної ситуації та особливостей післяопераційного періоду.

Харчування після операції

Харчування після тонзилектомії поступово змінюється в міру загоєння тканин. У ранній період зазвичай уникають дуже гарячої, твердої та подразнювальної їжі, яка може посилювати дискомфорт у горлі.

Повернення до звичного раціону відбувається поступово з урахуванням самопочуття та рекомендацій лікаря. Універсальної схеми харчування за днями для всіх пацієнтів немає.

Обмеження

У період відновлення лікар може рекомендувати тимчасово обмежити фізичні навантаження та уникати перегрівання. Тривалість таких обмежень визначається індивідуально.

Важливо дотримуватися отриманих після операції рекомендацій і повертатися до звичного навантаження з урахуванням вказівок лікаря.

Коли звернутися до лікаря

Після операції пацієнт отримує рекомендації щодо симптомів, при яких потрібна медична допомога. Особливо важливо звернутися до лікаря при вираженій або тривалій кровотечі, помітному погіршенні загального стану або появі інших незвичних симптомів, що викликають занепокоєння.

Це різні хірургічні втручання. При тонзилектомії піднебінний мигдалик видаляють повністю, а при тонзилотомії видаляють лише частину його тканини або зменшують об’єм мигдалика.

Вибір між повним і частковим втручанням залежить від показань і клінічної ситуації. Тонзилотомія не є просто «полегшеною версією» тієї самої операції, а являє собою інший обсяг хірургічного втручання.