Для загального уявлення про те, що таке отит, як він проявляється у дорослої людини та які процеси відбуваються при отиті, варто згадати будову органа слуху. Вухо у звичному розумінні — це лише видима частина слухового аналізатора, яка називається зовнішнім вухом. До нього належать вушна раковина та зовнішній слуховий прохід. Головною функцією зовнішнього вуха є уловлювання звуків ззовні та проведення звукової хвилі далі.

Орган слуху, як ми вже говорили, складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, відповідно захворювання вуха класифікуються залежно від ділянки ураження.

Зовнішній отит — запальне захворювання вушної раковини або зовнішнього слухового проходу. Найчастішою причиною зовнішнього отиту стає бактеріальна або грибкова флора. Розрізняють обмежену та поширену (дифузну) форму зовнішнього отиту. Зовнішні отити перебігають досить швидко й нетяжко, хоча в низці випадків навіть вони можуть спричиняти значний дискомфорт. Своєчасна медична допомога допоможе не допустити погіршення ситуації або можливих ускладнень.

Середній отит — це запальне захворювання, що виникає в середньому вусі та найчастіше залучає до патологічного процесу структури барабанної порожнини. Варіанти розвитку та форми цього захворювання досить різноманітні, але всі форми запальних захворювань середнього вуха при неадекватному лікуванні можуть призвести до низки серйозних або навіть небезпечних ускладнень.

Найбільшу небезпеку для всіх категорій пацієнтів становить запалення внутрішнього вуха, що виникає у вигляді лабіринтиту. Самостійно лабіринтит практично ніколи не виникає, а найчастіше є ускладненням запальних процесів середнього вуха. Таке захворювання супроводжується вираженим зниженням слуху та значним запамороченням. Характерним є перебіг лабіринтиту без болю у вусі, як це буває при інших формах отиту.

За тривалістю захворювання може бути гострим, підгострим і хронічним. Гострий отит триває не більше місяця. Якщо захворювання триває від 1 до 3 місяців, це підгострий варіант перебігу хвороби. Якщо ж скарги або прояви захворювання у пацієнта зберігаються понад 3 місяці, то, найімовірніше, йдеться про хронічний варіант захворювання, хоча найчастіше діагноз «хронічний отит» встановлюють уже після 6 місяців захворювання.

Залежно від характеру збудника виділяють кілька видів отитів:

• бактеріальний — причиною запалення є бактерії;
• вірусний — провокується вірусами;
• грибковий — збудниками є грибки;
• алергічний — виникає на тлі алергічного процесу;
• травматичний — виникає на тлі пошкоджень органа слуху.

Запалення кожної з частин органа слуху в більшості випадків виникає за наявності патогенної флори. Одними з найпоширеніших причин виникнення отиту у дорослих є:

• потрапляння в зовнішнє вухо води під час купання у відкритих водоймах із патогенними мікроорганізмами, що може призвести до запалення зовнішнього вуха;
• проникнення інфекційного агента через пошкодження шкірних покривів, наприклад через ранки, садна або подряпини;
• наслідки раніше перенесеного застудного захворювання;
• наявність в організмі хронічного запального захворювання, що може бути пусковим моментом для розвитку запального процесу у вухах (наприклад, герпетична інфекція);
• порушення правил особистої гігієни: усе ж варто використовувати індивідуальні навушники або беруші й не ризикувати, позичаючи в когось вищезазначені пристрої;
• стороннє тіло у слуховому проході також може стати причиною захворювання (наприклад, комаха або сформована сірчана пробка).

Для того щоб ефективно вилікувати захворювання, необхідно своєчасно й точно встановити діагноз, і одним з основних моментів у постановці діагнозу є симптоми захворювання та скарги пацієнта.

Наявність тих чи інших скарг безпосередньо залежить від локалізації патологічного процесу.

Розпізнати зовнішній отит можна за такими ознаками:

• почервоніння вушної раковини;
• свербіж у ділянці вушної раковини або в зовнішньому слуховому проході;
• біль у вусі, який іноді «віддає» у щелепу, у скроню, особливо під час руху нижньою щелепою;
• можливе зниження слуху, наявність шуму у вухах.

Зазвичай після проведеного лікування больові відчуття та дискомфорт у вухах минають.

Симптоми гострого середнього отиту:

• раптовий «стріляючий» біль у вусі, перенести який буває складно навіть дорослій людині;
• може спостерігатися підвищення температури (хоча цей тип захворювання може перебігати і без температури);
• найбільш характерним є значне погіршення слуху;
• можуть спостерігатися виділення з вуха гнійного характеру з неприємним запахом (буває при перфоративній формі середнього отиту);
• досить рідко, але все ж буває — шум у вухах, відчуття пульсації у вусі, запаморочення.

Без своєчасної та повноцінної медичної допомоги гостра форма захворювання з часом може набути хронічного перебігу — так найчастіше розвивається хронічний середній отит.

Хронічний гнійний середній отит часто має не такі яскраво виражені симптоми, але в періоди загострення також знижує якість життя пацієнта. Для хронічних процесів середнього вуха більш характерне постійне зниження слуху, також можуть спостерігатися періодичні виділення з вуха, шум у вухах.

При запаленні внутрішнього вуха характерні:

• втрата слуху;
• запаморочення;
• нудота, досить рідко буває блювання;
• виражена слабкість і нездужання.

Важливий момент — якщо правильне лікування не проводиться своєчасно, прогноз може бути несприятливим.

Як лікувати отит? Цим питанням займається лікар-отоларинголог. Вибір методів терапії отиту у дорослих здійснюється залежно від характеру захворювання та причин його виникнення. Якщо процес лікування отиту проводиться під контролем ЛОР-лікаря, то шанси на позитивний прогноз одужання високі, а своєчасний початок лікувальних заходів сприяє швидшому одужанню.

Отит лікується за такою схемою:

1. Полегшення больового синдрому — найчастіше за допомогою знеболювальних препаратів (наприклад, препарат «Нурофен») або спеціальних вушних крапель («Отипакс», «Отинум»).
2. Використання місцевих антибактеріальних («Полідекса»), протизапальних («Окомістин») або протигрибкових («Кандибіотик») препаратів у вигляді крапель або мазей, залежно від виду отиту.
3. З метою покращення функції євстахієвої труби можуть призначатися судинозвужувальні препарати для носа («Отривін», «Тизин» та інші) або топічні кортикостероїди («Аваміс», «Назонекс»).
4. У разі виникнення отиту на тлі загострення алергічного процесу доцільним є призначення антигістамінних засобів («Еріус», «Цетрин»).
5. У низці випадків під час лікування гострого отиту (будь-якої локалізації) може виникнути необхідність призначення системних антибактеріальних препаратів. Право вибору групи антибактеріальних засобів, а також тривалість терапії варто повністю надати ЛОР-лікарю.
6. У разі виникнення захворювання через вірусну інфекцію (найчастіше це стосується герпесної інфекції) можуть призначатися противірусні препарати, а якщо причиною стала грибкова інвазія — антимікотичні.

Дорогі друзі! Пам’ятайте про те, що своєчасне звернення по допомогу дає лікарю можливість встановити правильний діагноз у найкоротші терміни та якомога раніше розпочати правильне й ефективне лікування, що дає змогу досягти максимально позитивних результатів у лікуванні.

Наш кабінет оснащений усім необхідним обладнанням для якісної та точної діагностики патології органа слуху. Звертаючись до наших спеціалістів у лікувально-діагностичний ЛОР-кабінет, Ви отримуєте кваліфіковану консультацію, точну діагностику та ефективну допомогу.

Якщо у Вас виникли скарги, записатися на консультацію до ЛОР-лікаря можна телефоном або заповнивши форму запису на прийом. Завжди раді Вам допомогти!