Аденоїдами називають тканину глоткового мигдалика, розташовану в носоглотці. Збільшення цієї тканини називають гіпертрофією аденоїдів, а запальний процес — аденоїдитом. Це різні стани, тому наявність запалення сама по собі не означає необхідності операції.

Під час процедури видалення аденоїдів хірург видаляє надмірно збільшену аденоїдну тканину. Обсяг втручання визначають з урахуванням клінічної ситуації.

Аденотомію у дітей і дорослих проводять за наявності відповідних показань, а не лише на підставі самого факту збільшення аденоїдів.

Показання до аденотомії визначають з урахуванням симптомів, результатів огляду та впливу стану на дихання, сон, слух і повсякденне самопочуття пацієнта.

Показання до видалення аденоїдів можуть включати:

• стійке утруднення носового дихання;
• переважне дихання через рот;
• виражене хропіння;
• порушення дихання уві сні;
• повторні проблеми із середнім вухом;
• зниження слуху, пов’язане з порушенням вентиляції середнього вуха;
• інші клінічно значущі прояви гіпертрофії аденоїдної тканини;
• відсутність достатнього ефекту раніше обраної консервативної тактики.

Під час вирішення питання про операцію важлива не умовна «ступінь» аденоїдів сама по собі, а сукупність скарг і об’єктивних даних. Навіть виражене збільшення аденоїдної тканини не завжди означає необхідність хірургічного лікування.

Якщо аденотомію вже рекомендували або є сумніви щодо необхідності операції, ЛОР-лікар оцінить стан носоглотки та визначить подальшу тактику.

Перед втручанням лікар оцінює загальний стан пацієнта та результати передопераційного обстеження. При гострому захворюванні або іншому тимчасовому стані, який може вплинути на проведення операції чи анестезії, втручання можуть перенести.

У деяких ситуаціях можливість хірургічного лікування оцінюють індивідуально. Остаточне рішення приймають після огляду та обстеження, тому самостійно визначати наявність або відсутність протипоказань не слід.

Підготовка до аденотомії включає два етапи: підтвердження показань до втручання та підготовку пацієнта до запланованої операції.

На першому етапі ЛОР-лікар проводить огляд і оцінює стан носоглотки. За потреби додатково перевіряють стан середнього вуха та слух.

Перед запланованою операцією проводять передопераційне обстеження. Аналізи перед аденотомією, необхідні консультації та обсяг додаткової діагностики визначаються індивідуально. Також оцінюється стан пацієнта перед анестезією та надаються рекомендації, яких необхідно дотримуватися до втручання.

Обстеження перед видаленням аденоїдів може відрізнятися залежно від віку, загального стану та клінічної ситуації, тому універсального переліку досліджень для всіх пацієнтів немає.

Щоб зрозуміти, як проходить аденотомія, втручання можна умовно поділити на кілька етапів. Спочатку пацієнта готують до операції та проводять обраний вид анестезії. Потім хірург отримує доступ до аденоїдної тканини через природні шляхи та видаляє її обраним хірургічним способом.

Після видалення лікар контролює ділянку втручання. Після завершення операції пацієнт деякий час залишається під медичним наглядом. Конкретна техніка та обсяг втручання залежать від клінічної ситуації.

Анестезія при аденотомії

Аденотомію можуть проводити з різними варіантами знеболення. У дітей часто розглядається загальна анестезія при аденотомії.

В окремих випадках можлива місцева анестезія, однак вибір залежить від віку пацієнта, обсягу операції, загального стану та медичної тактики. Перед втручанням оцінюють можливі анестезіологічні ризики та визначають відповідний варіант знеболення.

Під час вибору методу видалення аденоїдів важливо розрізняти спосіб візуального контролю та інструмент, яким безпосередньо видаляють тканину. Ендоскопічний контроль дозволяє лікарю бачити операційне поле, але сама аденоїдна тканина при цьому може видалятися різними хірургічними способами.

Ендоскопічна аденотомія означає проведення втручання під візуальним контролем ендоскопа, що дозволяє лікарю спостерігати за ділянкою операції під час видалення тканини.

При шейверній аденотомії використовують шейвер, або мікродебридер, — хірургічний інструмент для послідовного видалення аденоїдної тканини під контролем операційного поля.

Кобляційна аденотомія, або холодноплазмова аденотомія, ґрунтується на спеціальному способі впливу на тканину. Лазерні, радіохвильові та інші хірургічні варіанти також можуть застосовуватися в окремих клінічних ситуаціях.

Вибір способу залежить від особливостей пацієнта, обсягу втручання та рішення хірурга. Універсального методу, однаково придатного для всіх випадків, немає.

На консультації лікар оцінює скарги та результати обстеження й визначає, чи потрібне хірургічне лікування.

Відновлення після аденотомії відбувається індивідуально. У перші дні після втручання можуть зберігатися тимчасові неприємні відчуття та зміни носового дихання. Їх вираженість і тривалість у різних пацієнтів відрізняються.

У післяопераційний період важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо харчування та режиму, а також тимчасово обмежити інтенсивні фізичні навантаження. Догляд після видалення аденоїдів включає спостереження за самопочуттям і контрольні огляди, якщо вони рекомендовані лікарем.

Харчування після аденотомії та допустимий рівень фізичної активності визначаються з урахуванням стану пацієнта. Універсального строку повного відновлення для всіх пацієнтів немає.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Після видалення аденоїдів необхідно звернутися до лікаря, якщо стан помітно погіршується, виникає значна кровотеча, з’являються незвичні або такі, що посилюються, симптоми чи інші зміни, які викликають занепокоєння.