7 років досвіду
Отосклероз — це захворювання органа слуху, що характеризується порушенням роботи слухових кісточок середнього вуха. Зміна рухливості слухових кісточок обмежує передачу коливань звукової хвилі до структур внутрішнього вуха, що впливає на якість слуху, іноді аж до глухоти. Підступність цього захворювання полягає в його неочевидному перебігу, який може тривати місяцями й навіть роками.
Причини виникнення отосклерозу
Причини виникнення цієї патології на цей момент до кінця не вивчені, однак фахівці відзначають певну закономірність у виникненні захворювання в окремих груп населення.
Фактори, що підвищують ймовірність розвитку захворювання:
- Жіноча стать — більш схильні до захворювання саме жінки, особливо в періоди значних коливань гормонального фону (період статевого дозрівання, вагітність, менопауза);
- Спадковість — статистика показує, що первинна генетична схильність до захворювання виявляється у 27–40% випадків;
- Запальні захворювання середнього вуха — порушення кровообігу та обмінних процесів у середньому вусі досить часто негативно впливає на стан слухових кісточок і суглобів, що їх з’єднують;
- Вірус кору — під час гістологічного дослідження зразків слухових кісточок була виявлена РНК вірусу кору;
- Хвороба Педжета — захворювання, при якому спостерігається виражена деформація кісткової тканини в усьому тілі;
- Хронічні аутоімунні захворювання — захворювання, при яких уражаються структури, що складаються зі сполучної тканини (кістки, сухожилля, м’язи, судини).
Симптоми отосклерозу
Симптоми можуть не мати яскраво вираженого характеру та не спричиняти відчутного дискомфорту пацієнту протягом тривалого часу. Виявити захворювання на початковому етапі можна, проходячи регулярне обстеження в отоларинголога, під час якого рекомендується зробити аудіометрію.
«Розпізнати» отосклероз можна за низкою проявів:
- постійний шум, «шелест» в ураженому вусі;
- погіршення сприйняття низьких частот діапазону (наприклад, чоловіче мовлення сприймається глухо, тоді як жіночий або дитячий голос зберігає для пацієнта чіткість сприйняття звуку);
- у разі тривалого перебігу захворювання відбувається рівномірне погіршення сприйняття частот усього діапазону, поступово зникає різниця між сприйняттям мовлення звичайної гучності та шепоту;
- стабільне погіршення слухової функції, без періодів покращення;
- ілюзія покращення чутності в шумній обстановці.
Діагностика отосклерозу
Виявити захворювання можна на підставі даних аудіограми пацієнта. Також додаткову інформацію про ступінь пошкодження слухових кісточок можуть надати такі дослідження, як імпедансометрія та комп’ютерна томографія скроневих кісток.
Лікування отосклерозу у Дніпрі
Тактика лікування отосклерозу передбачає як лікування без операції, так і оперативне втручання. Операція при отосклерозі ефективна при кондуктивній формі ураження, яка зводиться до відновлення рухливості стремена та/або фенестрації лабіринту (формування додаткового отвору у внутрішньому вусі). Консервативне лікування, а саме слухопротезування, передбачається при кохлеарній формі отосклерозу, коли хірургічне лікування не буде ефективним.
Алгоритм і схема лікування розробляються індивідуально для кожного пацієнта. Дізнатися вартість операції та записатися на попередню консультацію і діагностику в наш спеціалізований медичний Центр слуху «Лікувально-діагностичний ЛОР-кабінет» можна через форму запису на прийом або за телефоном, вказаним на сайті.
Профілактика захворювання
Важливою умовою профілактики отосклерозу є регулярне спостереження за загальним станом свого організму, своєчасне звернення до відповідного спеціаліста при появі перших, іноді навіть незначних, симптомів.
Також варто зазначити, що дотримання здорового способу життя, збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок, регулярні заняття спортом, корекція наявних хронічних станів значно підвищують шанси на тривале, насичене та радісне життя.
Важливо
Матеріал має ознайомлювальний характер і не замінює консультацію лікаря. Не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням. Необхідність обстеження, проведення процедур і вибір тактики лікування визначає ЛОР-лікар після консультації та огляду.
Матеріал перевірив лікар
ЛОР, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук